Текст пісні Артема Лоіка "І від злої смерті перепало в займи" занурює слухача в глибини воєнного життя, де кожен день може стати останнім, а любов і вірність стають талісманом на відстані. Ліричний герой пісні ділиться своїми переживаннями та досвідом, проходячи через випробування війною, де окопи та ліси стають частиною реальності. Він звертається до своєї коханої, яка залишилася символом надії та виживання, її любов і молитва стають захистом в найважчі моменти.
Військові події та особисті переживання переплітаються в пісні, створюючи образ сильної духовної зв'язки між героєм та його коханою. Любов перетворюється на талісман, який захищає в бою та надихає на повернення додому. Ця невидима сила допомагає герою вистояти та зберегти життя у найскладніших обставинах.
Завершується пісня образом повернення додому, де війна залишається позаду, а замість військової форми настає мирне життя, де вже "одягають «Гучі», і не у моді піксель". Це символізує повернення до звичайного життя, де важливість бойових подій змінюється на звичайні радості та турботи мирного життя, але спогади та вдячність за збережене через любов життя залишаються назавжди. Лоік змальовує картину воєнної реальності через призму особистісного досвіду та емоцій, підкреслюючи силу людських відносин та емоцій у найтемніші часи.