Пісня "Кого шукав, кого відчув" у виконанні ALEKSEEV - це емоційний вираз глибоких внутрішніх переживань, втрат і пошуку себе через досвід втраченого кохання. Від самого початку слова пісні передають відчуття ностальгії та роздумів про минуле, де автор згадує і водночас намагається забути когось, кого він глибоко шукав та відчував. Образи, які використовуються в пісні, такі як "долав паркани" і "сад, де цвітуть рани", символізують перешкоди та біль, які автор долав у своєму житті та відносинах.
Висловлювання "не для нас п’янеє сонце" та інші подібні фрази відображають ідею, що деякі речі, моменти чи відносини, можливо, ніколи не були призначені для них, попри всі спроби зберегти чи оживити їх. Ця думка про те, що деякі аспекти життя просто "не для нас", говорить про прийняття втрати та необхідність відпустити минуле.
Кульмінаційним моментом пісні є заклик "Коханням вбий мене ніби в останній раз", що свідчить про глибоку пристрасть та бажання відчути кохання так, ніби це остання можливість. Це відображає сильні емоції та змішані почуття, які супроводжують розставання або втрату близької людини.
У цілому, пісня є вираженням болю, втрати, пошуку себе та намагання знайти смисл у розриві відносин. Через свої тексти, ALEKSEEV досліджує теми любові, втрати та самоідентифікації, що резонує з багатьма на глибокому емоційному рівні.