Пісня "Як не любить як саме воно любиться" виконавця Геля Зозуля розкриває історію про новорічне кохання, магічний час бажань та сподівань. У першому куплеті описується момент, коли на Новий Рік героїня пісні зустрічає когось особливого. Свічка, що горить на святковому столі, стає символом тепла та затишку, а також невизначеності між сном та реальністю, оскільки героїня не може повірити, що її бажання здійснилося.
У наступних рядках автор розкриває почуття очікування та надії, що панують у цю чарівну ніч. Сніжинки, що летять за вікном, стають метафорою мимохідь пролітаючого часу та можливості зупинити його хоча б на мить, щоб насолодитися присутністю коханої людини. Перехід року символізує прощання з минулим та початок чогось нового, коли кохання може розквітнути з новою силою.
Приспів пісні підкреслює несподіваність зустрічі та новорічного привітання, що принесло зміни у звичайний порядок речей. Цей момент стає початком низки чудових днів, що чекають героїв упереду. Автор задається питанням про суть кохання, яке може бути непередбачуваним і самостійно знаходити свій шлях до сердець людей.
Заключний куплет закликає до віри в чудеса та силу бажань у новорічну ніч. Героїня сподівається, що її загадане бажання про кохання збудеться, наголошуючи на важливості мріяти та вірити в неможливе. Пісня відображає вічну тему пошуку та знаходження кохання, яке стає особливо актуальним у чарівний новорічний час.