Пісня "Іде прямий етер" від виконавця XXV кадр висвітлює досить актуальну тему про пошук власного шляху та ідентичності в умовах сучасного суспільства, яке переповнене різноманітними вимогами та очікуваннями. Текст пісні звертається до проблеми тиску ззовні, коли інші намагаються нав'язати своє бачення того, як нам жити, що важливо, а що ні. Це відображено у повторюваних рядках "Ні, не треба! Ні, не треба! Ні, не треба! Шо? Казать, шо мені треба!", що підкреслює відмову від чужих рад та нав'язаних стереотипів.
Автор висловлює прагнення бути собою, порівнюючи себе з сонцем серед неба, що символізує бажання висвітлити власний шлях та бути унікальним. Є згадка про необхідність "убити его", що можна інтерпретувати як боротьбу з внутрішніми сумнівами чи соціально нав'язаним его, яке обмежує свободу самовираження. Також пісня торкається теми сліпого слідування трендам і збереження власної сутності "тримати міцно коло серця" в умовах постійної зміни зовнішніх умов.
Водночас, у пісні порушуються питання самопізнання та самовизначення через сприйняття з боку оточення: чому людина весела або похмура, чому вибирає певну поведінку в соціальних ситуаціях. Це вказує на важливість знайти власний голос серед гамору суспільних очікувань та норм.
Закінчується уривок пісні на міркуваннях про те, що "все це виглядає не", залишаючи відкритим питання про те, що саме не так з зовнішнім сприйняттям або з самою ситуацією, але одночасно підкреслюючи важливість власного бачення та самостійного шляху. Таким чином, пісня є закликом до самостійності, відстоювання власних переконань і відмови від сліпого слідування чужим очікуванням.