Пісня "Маю бути наче сонце серед неба" гурту XXV кадр відображає інтенсивну боротьбу індивіда з суспільними очікуваннями та тиском. У ній описується внутрішній конфлікт між бажанням бути собою та необхідністю відповідати зовнішнім стандартам, що нав'язуються суспільством. Автор використовує повторення "Ні, не треба!" як відкидання чужих рад та наказів, підкреслюючи важливість самостійності у виборі свого шляху.
Частина пісні, де йдеться про необхідність бути "наче сонце серед неба", символізує прагнення до визнання та успіху, але також і тягар, який це прагнення накладає на людину. Автор говорить про важливість слідувати за трендами та тримати їх "коло серця", що може вказувати на суспільну вимогу бути завжди актуальним, навіть якщо це суперечить особистим переконанням.
Висловлювання про емоційні стани ("Чом такий веселий? Чом такий похмурий?") та ситуації, коли людину критикують за відсутність реакції або "несправжність", вказують на суспільний тиск та очікування постійної емоційної присутності та автентичності. Це створює парадокс, коли з одного боку від людини вимагають бути унікальною, а з іншого - критикують за будь-яке відхилення від норми.
У цілому, пісня висловлює протест проти суспільного конформізму та закликає до самовираження та пошуку власного шляху, не зважаючи на зовнішні очікування та критику. Це гімн тим, хто бореться за право бути собою у світі, де всім хочеться нав'язати, як правильно жити.