Пісня "Йду по воді, нема слідів" виконавця ХАС розкриває тему втрати сенсу життя, самотності та внутрішніх протиріч у людини, яка зазнала швидкий соціальний підйом. Автор порівнює своє життя із казками, але наголошує, що реальність набагато жорстокіша і складніша, де дружба та братерство часто замінюються зрадою, а шлях від злиденності до багатства не приносить справжнього щастя.
У другому абзаці пісні йдеться про внутрішні переживання героя, який опиняється в пастці власної самотності та відчаю, навіть будучи на піку популярності. Символізм рюкзака, що містить усе життя героя, підкреслює тимчасовість та марність досягнень, коли вони не приносять внутрішнього задоволення чи справжнього щастя. Автор зображує картину життя, де кожен крок відчувається безглуздим, а оточуючі люди здаються чужими.
Загалом, пісня є роздумом про пошук сенсу в житті, проблему самотності та внутрішнього вакууму, що залишається попри зовнішні успіхи та досягнення. ХАС торкається глибоких емоційних станів, розмірковуючи про те, що справжнє щастя та задоволення життям полягають не у матеріальних цінностях чи соціальному визнанні.