Пісня "За синім би морем милого знайшла, живого б любила, другу б задушила" виконавця Юлія Донченко Maxima розкриває драматичну історію молодої жінки, яка переживає глибокі емоційні терзання через кохання. Вона знайшла своє щастя за синім морем, але це щастя виявляється трагічно недосяжним. Пісня зображує її готовність на все заради любові, навіть на самопожертву, підкреслюючи силу її почуттів та глибину страждань.
Лірична героїня пісні стикається з дилемою між вірністю коханому, якого вона знайшла далеко від дому, та реальністю, в якій вона змушена жити. Цей внутрішній конфлікт відображається в її готовності "живого б любила, другу б задушила", що символізує її глибоку прив'язаність та водночас безвихідь її ситуації. Її кохання переповнене болем та жертвами, підкреслюючи трагедію невідповідного чи неможливого кохання.
У цій пісні відчувається глибока ностальгія та туга за втраченим щастям, яке здається таким близьким, але водночас недосяжним. Лірична героїня звертається до Бога з проханням про долю та розуміння своєї болі, шукаючи втіхи та сенсу в своєму стражданні. Вона як пташка, що шукає своє місце в світі, але замість співчуття зустрічає лише осуд від оточуючих.
Пісня ставить питання про справедливість долі та про те, чи є вина у коханні, що приносить стільки болю. Лірична героїня намагається знайти відповіді, борючись зі своїми почуттями та суспільними нормами. Вона втілює образ жінки, що зіткнулася з непростим вибором між особистим щастям та прийняттям у суспільстві, демонструючи безмежність та трагізм людських емоцій.