Пісня "Полине до бога милого питать кого ж сиротина кого запитає" у виконанні Юлії Донченко Maxima торкається болючої теми самотності та пошуку свого місця в житті. Центральною фігурою є молода дівчина-сирота, що звертається до Бога у своїй безвихіді, шукаючи відповіді на питання про свою долю та пошук любові.
В тексті пісні відчувається глибока емоційна біль головної героїні, що втратила рідних і залишилася одна у великому світі. Зіставлення себе з пташкою в далекому краю підкреслює її вразливість та самотність. Попри всі негаразди, героїня не втрачає надії знайти своє місце та любов, яка б наповнила її життя сенсом.
Звернення до Бога як до останньої надії відображає глибоку віру в те, що на небесах знайдуться відповіді на її запитання. Це не лише крик душі, але й спроба знайти утіху та прийняття в світі, де вона відчуває себе чужою. Пісня виражає універсальні почуття болю, самотності, надії та пошуку любові, які є актуальними для багатьох людей.
Описані в пісні емоції та почуття роблять її особливо зворушливою та викликають співчуття у слухача. Вона не лише розповідає історію однієї дівчини, але й зачіпає глибші теми людського існування та вічного пошуку сенсу життя та любові. Ця пісня є свідченням того, що навіть у найважчі моменти життя людина може знайти сили звернутися за допомогою та знайти світло в тунелі самотності.