Пісня "Не помрем ми ніколи не помрем" виконавців PROBASS & HARDI та VovaZiLvova носить глибокий філософський зміст, який закликає до відчуття безсмертя душі та єднання з природою. Центральна ідея полягає в тому, що людське життя є вічним через зв'язок з природою і всесвітом, а смерть - не кінець, а лише перехід до іншого стану існування.
У перших рядках пісні йдеться про вічне життя, про неможливість справжньої смерті для тих, хто вірить у вічність душі та зв'язок з природним світом. Використовуючи метафору "Я є храм для цього Духу", автор підкреслює єдність людини з космічною енергією, яка проявляється через природу - ока, вуха, руки, рот, символізуючи тим самим, що людина є частиною більшого цілого.
Описуючи себе як "плодоносний сад", "яблука й виноград", "трава завжди зелена", "живильний водоспад", автор виражає ідею про те, що людина є не лише споживачем природних ресурсів, але й активним учасником природного циклу, здатним на творення та підтримання життя.
Заклик до справжності та щирості, як до способу життя, що гармоніює з природою, відображається у рядках про воду в Чорному морі як сестру та дух Карпат як брата. Це підкреслює глибокий зв'язок між людиною та природним світом, який існує незалежно від фізичного тіла.
Висловлюючи ідею присутності "тут і зараз", автор закликає до усвідомлення власної ролі в цьому світі та необхідності руху вперед, підкреслюючи важливість життя у гармонії з природою та власною душею. Таким чином, пісня є гімном до вічного життя, єдності з природою та безсмертя духу.