Пісня "Ми ніколи не помрем вічно жили" у виконанні PROBASS & HARDI, VovaZiLvova, переповнена символізмом та глибоким сенсом, відображаючи ідею вічного життя, яка трансцендує фізичне існування. У перших рядках, повторюючи "Не помрем... Ми ніколи не помрем", автори наголошують на непорушності та безсмерті духу, що продовжує жити вічно, незалежно від фізичних обмежень.
У наступних строфах текст переходить до алегорій, що виражають гармонію між людиною та природою, де людина є "храмом" для духу, а також "плодоносним садом", символізуючи єдність з природним світом і його вічне відродження. Такі образи як "яблука й виноград", "трава завжди зелена", "живильний водоспад" підкреслюють ідею безкінечного циклу життя та невмирущості природи, яка є частиною людського досвіду.
Вказівка на "Вода в Чорнім морі то сестра А дух Карпат то брат" глибоко коріниться в українській культурі та символіці, акцентуючи на зв'язку людини з рідною землею та її природними елементами, що є невід'ємною частиною її ідентичності та спадщини. Таке уособлення природи як частини родини підкреслює вічну присутність та захист, який вона надає.
Завершуючи, пісня відображає філософську думку про вічність буття, де людина, природа та дух переплітаються у єдине ціле, що існує в усіх вимірах часу та простору. Це заклик до усвідомлення безсмертя духу та його нерозривного зв'язку з природою, що разом формують вічне коло життя.