У пісні "Ми приречені на силу це в одні ворота гра" виконавців PROBASS & HARDI, VovaZiLvova висловлюється потужний меседж про вічність життя та непереможність духу. Артисти підкреслюють, що смерть не є кінцем, а життя триває вічно через природні цикли та внутрішню силу, яка притаманна кожному. Вони співають про те, що ми ніколи не помремо, оскільки вічно жили та вічно будемо жити, підкреслюючи циклічність буття та вічність живої природи.
Лірика пісні занурює слухача в глибоку філософію єдності з природою. "Я є храм для цього Духу" говорить про те, що людина є носієм великої сили та духу, що об'єднує її з усім живим. Через образи плодоносного саду, яблук, винограду, зеленої трави та живильного водоспаду, автори передають відчуття гармонії та благодаті, що існує в природі та в самій людині.
Пісня також акцентує на важливості бути справжнім і щирим, використовуючи метафору натуропата, який віддає перевагу природним методам лікування. Ця ідея розширюється через згадування води в Чорному морі як сестри та духу Карпат як брата, що символізує глибокий зв'язок людини з природним світом та культурними коріннями.
У викладеній частині пісні проглядається посил про універсальність та вічність існування, де людина виступає не тільки як спостерігач, але й як активний учасник життя, що живе в гармонії з усім навколишнім. Ця композиція є виразом віри в нескінченність життєвого потоку та важливість збереження зв'язку з природою та власною сутністю.