Пісня "А може того і не було…" виконана Гелею Зозулею, занурює слухача в історію про складні стосунки між Колею і Галею. Текст пісні описує, як Коля звертається до Галі з проханням про допомогу та підтримку у важкий момент свого життя, але Галя відмовляє йому, стверджуючи, що вона не може і не хоче йому допомагати. Це викликає у Колі розпач та спогади про минуле, коли вони були разом.
У другій частині пісні Галя, зі свого боку, відмовляється навіть згадувати спільне минуле з Колею, натякаючи на те, що для неї ці спогади втратили свою значущість, а можливо, вона й зовсім вирішила їх забути. Згадки про алкоголь натякають на складні обставини, які могли спотворити або навіть стерти їхні спільні моменти з пам'яті Галі.
Основна тема пісні - це розрив між спогадами та реальністю, а також неможливість повернути або виправити минуле. Через відмову Галі допомогти Колі та її бажання забути минуле, створюється враження непереможної відстані між ними. Пісня відображає біль втраченої любові та неминучість розлуки, що залишає глибокий слід у душі Колі. Водночас, використання фрази "А може того і не було…" вказує на спробу самообману або відмову від прийняття реальності, як механізм самозахисту від болю. Це відображає загальнолюдські теми втрати, відмови від минулого та спроб знайти в собі сили продовжувати жити, не зважаючи на біль.