Пісня Павла Зіброва "Дівчата ЗСУ" є своєрідним гімном вдячності та визнанням героїзму українських жінок, які служать в Збройних силах України. Твір акцентує увагу на їхній мужності, відвазі та жертовності. Він відображає повагу та захоплення цими жінками, які, залишаючи свої звичні ролі в цивільному житті, стали на захист своєї країни, виконуючи обов'язок на рівні з чоловіками.
У тексті пісні йдеться про те, як ці жінки, подолавши страхи і труднощі, несуть службу на передовій. Їхні тендітні руки тримають зброю, а їхній незламний дух підтримує віру у перемогу. Автор звертає увагу на те, що ці жінки — не просто солдати, а й майбутні матері, які будуть відбудовувати країну після війни, виховувати дітей та зберігати сімейні цінності.
Зібров підкреслює важливість і необхідність зберігати людяність та ніжність навіть в умовах війни. Ці жінки, з одного боку, є символом сили і незламності, а з іншого — нагадують про крихкість і цінність мирного життя, до якого всі прагнуть повернутися. Пісня є своєрідним маніфестом любові та шанування українських жінок-воїнів, які є справжньою гордістю нації.