Пісня "Ой у гаю при Дунаю" є традиційною українською народною піснею, яка виражає глибокі емоції через прості, але зворушливі образи природи. Вона починається з опису гаю біля Дунаю, де щебече соловей, закликаючи свою пташину до гніздечка. Цей образ пташки, що повертається до свого дому, створює атмосферу затишку і природної гармонії.
Пісня розповідає про особистий біль і тугу ліричного героя, який стоїть самотньо, плачучи і тужачи за своїм коханим. Глибока емоційність підкреслюється музичним супроводом, де гуде бас і плаче скрипка, що відображає внутрішній стан героя. Цей контраст між музикою, яка грає для всіх, і особистим горем створює потужний драматичний ефект.
Основною темою пісні є самотність і розлука, які підсилюються образами природи та музикою. Туга за коханим, який гуляє, залишаючи героя в самоті, переплітається з образом щебетання солов'я, що додає пісні глибокого ліричного звучання. Це створює емоційну глибину і робить пісню особливо зворушливою для слухачів.