Пісня Гелі Зозулі "Вона не може, йому лиш Бог тепер поможе" розкриває історію складних стосунків між двома людьми, Галею та Колею. Центральною темою є неможливість Галі допомогти Колі у вирішенні його проблем, а також її бажання відпустити минуле та забути про спільні моменти.
Коля звертається до Галі з проханням про допомогу, але вона відмовляється, аргументуючи це неможливістю та небажанням повертатися до спільного минулого. Фраза "Вона не хоче, Вона не може, Йому лиш Бог тепер поможе" підкреслює безвихідь ситуації для Колі та його самотність у проблемі, з якою він стикається.
Галя, зі свого боку, намагається переконати Колю забути минуле, натякаючи на те, що спогади про спільне минуле можуть бути заблоковані або навіть вигадані. Вона стверджує, що не пам'ятає спільного часу, мовляв, "А я не помню, А я забула, А може того і не було…". Це може вказувати на її бажання відмежуватися від болісних спогадів або захистити себе від додаткового емоційного болю.
Останні рядки пісні вказують на те, що їхні стосунки були складними через "гірку долю" та вплив алкоголю, що ще більше ускладнює можливість відновлення їхнього зв'язку. Галя не пам'ятає минуле, що лише підкреслює трагічність ситуації та безпорадність Колі перед обличчям їх розлучення.
Таким чином, пісня відображає глибокі емоційні переживання, пов'язані з втратою, нерозділеним коханням та неможливістю повернення до минулого. Вона розповідає про складність людських стосунків, коли одна сторона прагне до відновлення зв'язку, тоді як інша намагається його забути.