Пісня "Ой У Гаю При Дунаю" є традиційною українською народною піснею, що має глибоке коріння в фольклорі. Її текст описує мальовничий пейзаж, де протікає річка Дунай, оточена густим гаю. Пісня розповідає про кохання та сум за втраченою любов'ю, висловлюючи глибокий емоційний зв'язок з природою, що оточує героїв пісні.
Основний сюжет пісні розгортається навколо зустрічі двох закоханих, які знайшли своє прихисток у гаю при Дунаї. Героїня пісні, можливо, панна, яку покинули або вона втратила свого коханого, виливає свої почуття через меланхолійний спів. Це підкреслює сум і тугу за тим, що не повернеться, ідеалізуючи минуле як щось прекрасне та незабутнє.
Пісня також відображає ідею нерозривного зв'язку між людиною та природою. Описуючи красу гаю і Дунаю, вона підкреслює, що природні краєвиди можуть бути джерелом розради та натхнення, навіть коли серце наповнене смутком. Таким чином, "Ой У Гаю При Дунаю" є не лише ліричним твором про кохання, але й гімном природі, яка дарує спокій та душевний відпочинок.