Пісня "Біла метелиця" у виконанні Фрістайлу та Нати Нєдіної розповідає про зиму, що стала символом любові. Лірична героїня порівнює снігову завірюху з почуттями, що раптово з’явилися у її серці. Метелиця, що кружляє за вікном, стає метафорою для сильного та непередбачуваного кохання, яке не залежить від пори року чи погодних умов. Незважаючи на зимову холоднечу, це кохання приносить теплі почуття та обіцянки щастя.
У пісні підкреслюється контраст між зимою та весною. Зима, яка здається холодною та безжиттєвою, приховує в собі потенціал для нових почуттів та надій. Лірична героїня вірить, що навіть у снігову заметіль можна знайти тепло справжньої любові, яка не розтане з настанням весни. Через образи сніжинок та зимових пейзажів передається глибока емоційність та романтичність настрою.
Кохання у пісні описується як щось чарівне та незвичайне, що приносить із собою метелиця. Лірична героїня сповнена надії на те, що їхнє почуття витримає всі випробування часу та погодних умов, залишаючи у серці лише найкращі спогади та відчуття.