Пісня Марії Бурмаки "На Лисій Горі" відображає глибокий емоційний стан автора, який розмірковує над своїм минулим та теперішнім. Текст створює атмосферу суму та ностальгії, використовуючи образи осіннього листя, що догоряє на багатті, і Лисої гори, яка стала символом минулих подій та емоцій. Ліричний герой пісні розмірковує про втрату зв'язку з цим місцем і не впевнений, чи зміг би він його знову впізнати.
У пісні виразно звучить мотив самотності і втрати, коли герой сумнівається у своїй власній існування: чи він живий, чи вже мертвий. Це відчуття підсилюється образами згаслих вогнів і пролітаючої тіні. Автор використовує метафори і поетичні порівняння, щоб передати відчуття безповоротності часу і неможливості повернути минуле.
Пісня також розповідає про нерозділене кохання, яке ще болить і не дає спокою. Герой просить вибачення і виражає глибокий смуток за втраченими моментами. Відчуття втрати і тужливі мотиви створюють образ душевного болю і незабутніх спогадів, які продовжують жити у його серці.