Пісня "Журба" Наталії Могилевської є зворушливим твором, який відображає внутрішню силу та витримку українського народу. У ній розповідається про молоду душу, яка, попри всі труднощі та негаразди, не втрачає своєї надії та волі до життя. Символіка верби, яка згадується в тексті, підкреслює здатність витримати будь-які життєві випробування, адже її гілки можуть ламатися, але вона завжди залишається живою і сильною. Ця метафора відображає глибоку любов до рідної землі, яка є джерелом сили і натхнення для подолання всіх труднощів.
Мотив журби у пісні втілює водночас і тугу за минулим, і непереборне бажання рухатися вперед, до світлого майбутнього. Лірична героїня пісні знаходить сили в своїх коренях і вірі в краще майбутнє, попри всі негаразди, що її спіткали. Згадка про минулі тіні і пісок, що минає, нагадує, що всі труднощі та страхи залишаються позаду, а попереду — нові горизонти та надії.
Загальний сенс пісні "Журба" полягає в тому, що навіть у найтемніші часи, коли на душі важко, завжди є можливість знайти у собі сили і продовжувати жити, любити і боротися. Це послання про те, що життєві негаразди лише тимчасові, а справжня любов та зв'язок із рідним краєм надають нам сили не опускати рук і йти вперед.