Пісня "П'ю горілку, як водичку" гурту "Козятинські Козаки" є яскравим прикладом українського народного гумору та сатири. Вона розповідає про чоловіка, який повернувся додому після заробітків у Москві, де працював на будівництві. Накопичивши гроші, він вирішив повеселитися і забути про всі турботи, включаючи свою кохану Марічку. Головний герой пісні співає про те, як легко він випиває горілку, як звичайну воду, і проводить час у веселих компаніях.
У тексті пісні описується, як чоловік приховує частину зароблених грошей від своєї дружини, щоб мати можливість продовжити святкування. Його п'яні пригоди включають співи, частування всіх навколо та втрату пам'яті про витрачені гроші. Однак після ночі розваг, він знову стає "порядним, милим і хорошим", плануючи повернутися до Москви на нові заробітки, залишаючи минулі пригоди позаду.
Ця пісня відображає типову ситуацію для багатьох українських заробітчан, підкреслюючи комічні аспекти життя та важливість збереження позитивного настрою навіть у складних обставинах. Вона також акцентує на культурному явищі, де алкогольні напої часто використовуються як засіб для зняття стресу та організації святкових заходів.