У пісні "НА ГЛИБИНI" виконавець ТАТИША занурює слухача у світ глибоких емоцій і самоусвідомлення. Автор описує своє перебування "на глибині" під товщею шельфового льоду, де немає страху чи болю, лише тиша і спокій. Ця глибина символізує внутрішній світ ліричного героя, його відокремленість від зовнішнього шуму і суєти, де він може бути справжнім собою, хоча це і приносить йому біль. Боляче бути собою - так автор виражає непростоту самоусвідомлення та прийняття себе.
Другий куплет розповідає про місце, де оживає любов, де немає земних почуттів - ні страху, ні жалю, ні болю. Це місце - внутрішній світ, наповнений любов'ю і гармонією, де звучить ім'я, яке веде до вищої сили або до істинної сутності. Ця частина пісні символізує духовний пошук і прагнення до чистоти і любові, яка вивищує над земними переживаннями.
У заключному куплеті автор розмірковує про те, що він може залишити іншій людині, якщо оцінювати лише зовнішню красу. Він говорить про те, що душа, світло і слово мають більшу цінність. Пройшовши через внутрішні трансформації, ліричний герой стає сильнішим і спокійнішим, відпускаючи з любов'ю все, що більше не приносить радості. Він прощається з минулим і відпускає іншого з любов'ю, завершуючи свій шлях до внутрішньої гармонії і миру.