Plach YeremijiПлач Єремії

У пісні "Плач Єремії" автор описує символічну історію про побудову нового міста, яке ще навіть не встигли заселити, але над яким уже плакав пророк Єремія, наче воно вже було спустошене. Це може бути метафорою про швидкоплинність і марність людських зусиль або про вразливість нових починань перед невідворотними змінами.

Кожна сльоза Єремії породжувала "сонце" біля кожного дому, яке насправді було лише жовтою кульбабою. Це може символізувати фальшиву надію чи ілюзії, що прикривають реальність. Кульбаба, як символ тимчасовості і крихкості, підкреслює ідею нестійкості й короткочасності.

Коли "сонце" визнавало свою справжню сутність, з'являлося сиве птаство, що символізує старість або мудрість, і називало кульбаб "дітьми". Проте, як тільки дув вітер, птахи відлітали, ніколи не повертаючись. Це може символізувати крихкість і швидкоплинність ілюзій або надій, які розвіюються при перших ознаках реальності або змін. Пісня говорить про неминучість змін і про те, як швидко зникають наші ілюзії і мрії.