Пісня "Верховинка" Михайла Карпенка є ніжним та зворушливим гімном гуцульській дівчині, яка зберігає в собі всю чарівність і мудрість Карпатських гір. Вона виступає символом чистоти, невинності та надії на кращу долю. У тексті пісні описано, як вона сидить на високій горі, чекаючи на свою долю, яка б могла бути з кимось, хто щиро її любить, незалежно від віку чи статусу.
Центральна тема пісні — це пошук і очікування на любов, яка є основним сенсом життя для героїні. Верховинка чекає на свого судженого, мріючи про просте і щасливе життя разом з ним. Пісня підкреслює цінність традиційних цінностей і показує, як вони переплітаються з сучасністю, зберігаючи в собі ту саму теплоту і глибину почуттів.
Крім того, пісня має значний символічний зміст, який відображає надію та віру в краще майбутнє, яке може змінити навіть найнезначніша зустріч або випадкова подія. У ній відчувається глибока повага до рідного краю, його природи та культури, що робить цю композицію справжнім музичним портретом гуцульської душі.