Пісня "Зозуля" Анастасії Приходько описує глибокі емоції та переживання, пов'язані з коханням і розлукою. Лірична героїня висловлює свої почуття до коханого, який прагне свободи та змін, що зрештою призводить до їхнього розставання.
Пісня наповнена метафорами, які порівнюють кохання з природними явищами, такими як вітер, дощ і сонце. Ці образи підкреслюють емоційну турбулентність героїні та її спроби зрозуміти і прийняти ситуацію. Її біль відображений у деталях про сльози, які вона проливає, і спогадах, які вона зберігає.
Попри розпач і втрату, героїня намагається знайти внутрішню силу і рухатися далі. Вона розуміє, що життя продовжується, і хоча рани залишаються, час поступово зцілює душу. Пісня "Зозуля" є символом жіночої витривалості та надії на краще майбутнє.