Пісня "Лелеки" українського рок-гурту Океан Ельзи переплітається з темами розлуки, змін та особистої ідентичності. У першому куплеті йдеться про символічне "гніздо" лелек, яке може втілювати безпечний простір або домівку, що з часом зазнала змін. Цей образ наштовхує на думку про роз’єднаність з минулим і людьми, які колись були близькими. Лінії про "фото на пам'ять" підкреслюють ностальгію та спогади про минуле, які залишилися лише зображеннями.
У приспіві гурт висловлює бажання залишатися справжніми перед обличчям суспільного тиску та критики ("Дайте нам бути такими, якими ми є!"). Ці слова вимагають поваги до особистої автентичності і самовираження, підкреслюючи незадоволення суспільними нормами, які часто можуть бути обмежувальними.
Другий куплет посилює цю тему через образи придушених висловлювань ("Пальці стискають метал а мовчить мікрофон"). Він говорить про цензуру та обмеження свободи слова, де важливі ідеї залишаються невисловленими. Згадка про "тайни, що стали відомими" може натякати на втрату приватності та перетворення особистих стосунків у щось формальне і дистанційне. Завершальний рядок про "останній вагон" можливо символізує відчайдушну спробу не відставати від інших у постійно мінливому світі.
Таким чином, "Лелеки" відображає боротьбу за особистісну незалежність та вираження у світі, який не завжди приймає індивідуальність. Пісня закликає до внутрішньої чесності та сміливості залишатися вірними собі незважаючи на зовнішні виклики.