Пісня "Гуде вітер вельми в полі" виконавця Юрія Гуляєва – це виразний образ козацької туги та самотності, описаний через природні явища. У пісні вітер в полі символізує потужну, невгамовну силу, що викликає зміни, ламає дерева в лісі, що метафорично відображає руйнівний вплив горя на душу молодого козака.
Головний герой пісні – молодий козак, який відчуває глибоку душевну біль. Він проклинає свою долю, відчуваючи безвихідь і невизначеність у своєму становищі. Козак порівнює свої страждання з невблаганним гудінням вітру, який, на відміну від нього, не відчуває болю.
У фінальній частині пісні козак звертається до вітру з проханням відірвати тугу від його серця і рознести її по полю, щоб він міг перестати страждати. Він висловлює розпачливу надію на те, що, якщо вітер не виконає його прохання, то смерть у морі стане виходом, що забере разом із ним і його горе. Ця пісня демонструє глибокі емоційні переживання через образи природи та її стихій. Це трагічна історія про боротьбу з власними почуттями та невблаганною долею. Це пісня про внутрішній конфлікт і пошук виходу з життєвих труднощів.