Пісня Аркадія Войтюка "Там черга із охочих, але сама побути хоче" розгортається навколо образу загадкової та неземно прекрасної жінки, яка, здається, прийшла з іншого світу або з інших країв. Її поява викликає сильні емоції, пришвидшує серцебиття, ніби вона зірка, що відірвалася від неба і приземлилася в життя ліричного героя, принісши з собою світло у його буденне існування.
У центрі сюжету - контраст між зовнішньою красою та внутрішньою самотністю. Жінка викликає захоплення своєю неземною красою, і навколо неї завжди багато охочих звернути на себе її увагу. Однак, незважаючи на численні спроби оточення залучити її, вона прагне залишитися на самоті. Це ставить під сумнів ідеалізоване бачення краси та популярності, підкреслюючи, що навіть найбільш бажані особи можуть прагнути приватності та внутрішнього спокою.
Автор звертається до неї, намагаючись розкрити таємницю її самотності, запитуючи, чому вона танцює одна, незважаючи на увагу з боку інших. Музика стає символічним ключем до її серця, єдиним, хто може знайти шлях до її душі в нічній тиші. Ця пісня відображає тугу за справжнім зв'язком, глибше за зовнішню красу та поверхневі стосунки, підкреслюючи унікальність і внутрішній світ кожної людини.