Текст пісні "Покинула муза поета краса не з цієї планети" виконавця Аркадій Войтюк описує зустріч з надзвичайною жінкою, яка здається не з цього світу. Її поява в житті ліричного героя порівнюється з падінням зірки, що освітлює його безтурботне існування новими барвами. Ця жінка втілює неземну красу, що зачаровує і водночас викликає запитання про її походження та сутність.
Вона представлена як істота, яка прийшла з іншого світу або країв, вносячи в життя героя магію та неповторність. Її самотній танець у ритмі нічної музики символізує неповторність та таємничість, а також певну ізоляцію від оточуючих, незважаючи на загальну зацікавленість до неї. Ліричний герой вражений її красою та індивідуальністю, замислюючись над глибиною її внутрішнього світу.
Пісня наголошує на контрасті між земним і неземним, використовуючи образ цієї жінки як метафору вищої краси та недосяжності. Також присутнє почуття самотності незважаючи на зовнішню привабливість та бажання інших бути поруч. Ця історія є роздумом про сутність краси, любові та самотності, втіленою в образі загадкової жінки, котра танцює сама, знаходячи розраду лише у музиці, що здатна знайти ключі до її серця.