У пісні "Немає місця спогадам" виконавця Zhurba описується глибока емоційна біль та розчарування від втрати близької людини. Перші куплети і рефрени занурюють нас у внутрішній світ героя, який переживає гостру самотність і чекання. Ліричний суб'єкт висловлює біль через метафори тиші, в якій можна почути, як "вітер не спить", і "самотній голос свище". Це відображає глибоке відчуття відчуження та спустошеності.
Далі пісня розкриває тему невідповідного кохання чи очікування, яке не виправдалось - "Чом ти не прийшов", говорить про нескінченне очікування та надію, яка не здійснилася. Образи "місяць зійшов", "в обіймах ночі" підсилюють відчуття самотності та покинутості.
Згадка про "тінь твоєї від себе втечі" та фраза "Отримав що хотів" можуть говорити про зраду або про те, що інша людина вже знайшла свій шлях, залишивши ліричного героя залишитися сам на сам зі своїм болем та розчаруванням.
В останній частині пісні з'являється згадка про народну пісню, що символізує зворотній зв'язок із корінням та традиціями, можливо, підкреслюючи пошук втіхи у вічних цінностях або невинність минулого порівняно з болем втрати у сучасності. "Тече річенька невеличенька" може символізувати плин часу або невпинні зміни, перед якими безсилі всі наші почуття та спогади.
Таким чином, пісня створює образ внутрішньої драми через втрату кохання, самотність і боротьбу з власними почуттями в контексті невеличких радощів і великих розчарувань життя. Незважаючи на біль розлуки та втрачені надії, життя продовжується, як символічно нагадує народна пісня, вплетена в контекст сучасної композиції.