Пісня Альони Альони "А в парках шумітимуть крони" виражає глибоку прив'язаність виконавиці до її рідного міста, Маріуполя, використовуючи зображення природної краси і місцевих символів для підкреслення єдності і незламності духу його мешканців. Повторювані рядки про прогулянку до моря, шум крон у парках і дзвін з Храму Петра створюють відчуття незмінності та вічності, незважаючи на всі випробування.
У серці пісні лежить потужне повідомлення про стійкість і спротив перед лицем війни та окупації. Згадки про "лінію фронту на лівій руці", символіку Азову, і "солоний присмак моря" викликають образи втрати, ностальгії та боротьби. Ці лінії підкреслюють змінену реальність життя в Маріуполі, де військові події залишили незгладимий слід на його історії та ідентичності.
Однак, незважаючи на згадки про війну та окупацію, пісня також випромінює надію і віру в майбутнє. Останні куплети, де йдеться про зустрічі "на фесті", "промінь яскравий з небес", та повернення до звичних місць міста, навіть коли вони змінилися, відображають непохитну віру в відновлення та відродження. Співачка використовує свій голос, щоб нагадати про непереможний дух свого народу і про те, що навіть у найтемніші часи існує світло надії.
"А в парках шумітимуть крони" є не просто піснею про місто; це гімн на честь виживання, спогадів та вічної любові до рідної землі. Це пісня, яка звучить як обітниця повернення додому, в місце, яке незважаючи на все, залишається в серці. Альона Альона через свою музику підкреслює важливість пам'яті, спільноти та непереможної волі до життя, які об'єднують людей у найважчі часи.