Пісня "І всі виступи крайні але не останні згадають усі кого об'єднав ДАХ" виконавця Alyona Alyona занурює слухача в емоційний світ спогадів, надії та гіркої реальності війни, через призму особистих переживань та відчуттів автора щодо міста Маріуполь. У пісні описується бажання повернутися до рідного міста, до мирного життя, яке було порушено війною. Автор через образи міста, його вулиць, парків та моря висловлює свою любов і прихильність до Маріуполя, показуючи його красу та значення для себе та інших жителів.
Серце пісні - це рефлексія на тему війни, її впливу на звичайне життя людей та їхню боротьбу за волю і незалежність. Згадується лінія фронту, яка стала раною не лише на тілі, а й на душі українців. Символом непокори та боротьби стає Азов - не лише море, а й символ сили та відваги тих, хто стоїть на захисті своєї країни. Через це Азов стає символом, який носять люди по всьому світу як знак солідарності та підтримки України.
Особливу увагу привертає роздум про зміну вартостей у суспільстві під час війни, коли воля, надія і віра стають найважливішими "товарами", які не можна купити за гроші. Все інше, що здавалося важливим до війни, втрачає свою значимість перед обличчям загрози життю та свободі.
У фінальній частині пісні звучить заклик до єдності, спільної боротьби та віри в майбутнє, де Україна знову буде мирною та єдиною. Це підкреслюється образом Маріуполя, який, попри руйнування та втрати, залишається в серцях людей як символ незламності та надії на повернення до мирного життя. Пісня стає гімном на честь мужності, спротиву та любові до рідної землі, що об'єднує українців у боротьбі за свою незалежність та свободу.