У пісні "Ріки тої, ріки мої, ріки" виконавиці TAYANNA відчувається глибока ностальгія та сильний зв'язок із природою, яка символізує рідний край, минуле та необхідність руху вперед незважаючи на бажання повернутися. Гори, ріки, і навіть далекі діти - усе це метафори, що описують складні внутрішні переживання автора: любов до рідних краєвидів, відчуття втрати, сум за минулим і розлукою з близькими.
Перші рядки, присвячені горам, можуть символізувати стабільність, силу духу, і водночас - самотність. Гори стають місцем усамітнення і роздумів, де можна відчути себе частиною чогось величного і водночас відірваним від звичного життя.
Розділ про ріки натомість має в собі рух, зміну, несамовитість часу, що безупинно несе нас кудись вперед, інколи куди далеко від того, де ми хотіли б бути. Ріки тут - це життєвий шлях, який не завжди можливо контролювати, але який веде до невідомого, часто вимагаючи від нас відмовитися від минулого.
Згадка про дітей привносить у пісню елемент особистісного сприйняття часу і відстані. Це вираження глибокої емоційної втрати та відчаю від розлуки, яка залишає невиліковні рани. Водночас, це також символізує надію та майбутнє, що продовжує рости та розвиватися, навіть будучи далеко.
В цілому, пісня відображає складність людських емоцій і зв'язок із природою, як символом вічного життя та непостійності, підкреслюючи, що всі ми - частина більшого цілого, історії, що нескінченно тече, як ріки, що не мають кінця. Пісня нагадує про важливість пам'ятати свої корені, цінувати моменти спокою та приймати необхідність змін у житті.