Пісня "Дихає війна" українського рок-гурту Океан Ельзи передає глибокі емоції та рефлексії про війну, втрату та надію. Вона розповідає про солдатів, які повертаються додому, але їхні думки і серця все ще у полоні війни. Висота, яка ще не взята, символізує незавершеність боротьби та невирішені внутрішні конфлікти.
Лірика пісні виражає біль від відчуття пустоти, яка не відпускає, навіть коли військові повертаються з фронту. Ця пустота порівнюється з удавом, що символізує неможливість уникнути або втекти від наслідків війни. "Тремтять сльози і бетон, цвітуть квіти мінних зон" – ці рядки передають контраст між крихкістю людських емоцій та жорсткістю війни.
Пісня також звертається до матерів солдатів, намагаючись передати їм глибину переживань, які неможливо зрозуміти збоку. "Мамо, це не сон" – ці слова виражають більшу реальність війни, ніж може здатися на перший погляд, підкреслюючи що вона залишає глибокий відбиток на особистості.
У згадці про дівчину, яка чекає біля вокзалу, закладено надію та очікування на повернення до нормального життя. Проте невідомість "як надовго" та "чи повернешся додому" нагадує про непередбачуваність і небезпеки, які несе війна. Так, пісня стає виразом співчуття до тих, хто втратив у війні близьких, і одночасно – криком душі про трагедію втрати та незламну віру в мирне майбутнє.