Пісня "До зими" виконавців DOVI & NICHKA відображає тему втрачених можливостей, віддаленості та нездійсненних бажань через метафору наближення зими та нерозрахованих "доз". Ліричні герої виявляються непідготовленими до змін, які приносить час, і тепер сприймають своє існування як марні спроби зберегти відносини та досягнення минулого, що вже не можливо.
У тексті пісні згадується написання листа "крайньому зі ста", що символізує спробу звернення до когось дуже важливого, можливо, останнього шансу на порозуміння чи примирення. Лист стає способом подолання відстані, спробою поділитися переживаннями, мріями та розчаруваннями. Це також метафора прагнення до зв'язку, який уже не може бути відновлений звичайними способами.
Основним мотивом пісні є визнання того, що з часом всі стають "надто дорослими" для певних мрій та відносин. Зміни, які приходять з віком та досвідом, часто роблять неможливим збереження певних зв'язків та емоцій у їх первісному вигляді. "Не розрахували дози ми" може символізувати неспроможність правильно оцінити та адаптуватися до обставин, що змінилися.
Через образи засніжених мостів та заметілей, які стають на шляху до бажаного, автори пісні передають відчуття непереборних обставин, які розлучають людей і змушують їх покидати старі мрії. Тим не менш, у тексті проглядається і надія на те, що з часом "сніг колись розтане", а це означає, що, можливо, знайдеться спосіб подолати розлуку чи розчарування.
"До зими" — це пісня про людську вразливість, про складнощі спілкування та розуміння у світі, де все змінюється, і про тонку грань між надією та відчаєм, яка існує у кожного, хто намагається зберегти сенс у своєму житті, незважаючи на всі випробування.