Пісня "Та ще не час нам іти ще в бій" виконавців Morphom та SadSvit занурює слухача в глибоку рефлексію про життя, війну та важливість пам'ятати про свої коріння. У перших рядках тексту мовиться про важливість не жаліти себе та усвідомлення, що дії, які ми здійснюємо сьогодні, визначатимуть наше майбутнє. "Посієш - пожнеш" - це метафора, що підкреслює відповідальність за власні вибори.
Згадка про дітей, які знають, хто захистить їхній дім, і про близьких, які чекають на повернення, підсилює відчуття зв'язку з домівкою та сім'єю, незважаючи на відстань чи обставини. Це наголошує на значенні підтримки та віри у безпеку своїх близьких.
Опис природи та змін у світі, що відбуваються з часом, привносить елементи ностальгії та суму за втраченим часом, який не можна повернути. Метафори неба, сонця та диму над полями відображають непостійність життя та нагадують про те, що війна та конфлікти залишають глибокі сліди на землі та в душах людей.
Заклик повертатися живим стає емоційним центром пісні, підкреслюючи цінність кожного життя та важливість збереження надії на мирне майбутнє. Ця пісня є висловленням сподівання на краще майбутнє, нагадуванням про незламність духу та важливість збереження життя та любові в серцях.