Пісня "Ти поясни йому що і як тільки після не тисни яким був я…" у виконанні Артема Лоіка та Абіє є глибоким роздумом про жертовність, відданість та необхідність змирення з важкими обставинами життя. У тексті простежується образ борця, який попри неминучість своєї відсутності, залишає за собою надію та обіцянку повернення.
У перших строфах автор звертається до природи – неба, яке "лютує", і сонця, що заходить за обрій, – як символів випробувань, що випадають на долю людини. Ця метафора виражає ідею непереможності духу перед обличчям труднощів: попри все, виконавець обіцяє не залишити та не відпустити, символізуючи непохитну підтримку та вірність.
Далі текст переходить до образу батька та сина, де син шукає втіхи та пояснень у батька. Цей момент відкриває тему наслідування та передачі досвіду між поколіннями. Автор звертається до батька з проханням пояснити сину важливість життєвих випробувань та значення жертовності.
Заключні рядки пісні наголошують на готовності персонажа піти на жертву, не втрачаючи при цьому надії на повернення та перемогу над злом. Це посилання на архетип героя, який покидає домівку задля вищої мети, але залишає за собою обіцянку повернення.
Таким чином, пісня є вираженням глибокої віри в силу духу, важливість сімейних зв’язків та вірності своїм принципам, навіть коли перед обличчям найважчих випробувань. Це роздуми про те, як важливо не лише зберегти віру в себе, але й передати цю віру наступним поколінням, надихаючи їх на великі вчинки та жертовність.