Текст пісні "Вірю як у сонет Світличний" у виконанні Артема Лоіка та Baka є яскравим прикладом сучасної української поезії, яка торкається тем війни, віри, надії та нескореності українського народу. Пісня випромінює сильний оптимізм і віру в перемогу, незважаючи на всі випробування.
Перший куплет та приспів розкривають глибоку віру автора в те, що війна, яка нині триває, скоро закінчиться, і це стане моментом очищення та відновлення для нації. Віра автора не є сліпою чи надмірною; вона нагадує віру у справедливість та високі ідеали, які можна порівняти з вірою в літературні образи, створені Світличним і Вінграновським.
Далі пісня звертається до молодшого покоління, наголошуючи на важливості пам'ятати уроки історії та нести відповідальність за майбутнє країни. Це відображає сподівання, що майбутнє покоління зможе побудувати справедливіше і свідоміше суспільство.
Значний акцент робиться на незламності українського духу, порівнянного з монолітом, який не піддається зовнішнім ураженням. Це порівняння підкреслює споконвічну стійкість та героїзм українського народу у відстоюванні своєї свободи та незалежності.
Пісня закінчується апеляцією до світла, яке здатне перемогти тьму, і вірою в непереможність духу нації. Ця заключна частина є вираженням непохитної впевненості в тому, що, незважаючи на всі випробування, Україна збереже свою ідентичність і свободу. Так, пісня стає символом віри в перемогу, справедливість і незламність українського народу.