У цій пісні передається глибокий сенс опору та надії, втілений у діалозі між зозулею та березою. Вона починається зі спостереження зозулі про висихання бруньок на березі, що служить символом раптових і трагічних змін у природі, які відображаються на всій країні. Відповідь берези вказує на причину цих змін – напад, що метафорично вказує на військову агресію та її вплив на землю та її народ.
У другому абзаці пісні зозуля намагається заспокоїти березу, запевняючи, що нація зможе подолати свої випробування та відновити свою країну. Це послання надії і відновлення, яке відображає непохитний дух народу та їх готовність боротися за свободу та майбутнє своєї країни.
Останній абзац пісні звертається до перемоги, символізованої пташкою, яка співає про те, що Україна прогнала агресора. Це відображає мрію про мир та свободу, до якої прагне нація, відновлення справедливості та гармонії у своїй землі. Пісня переповнена символізмом опору, непохитної волі до перемоги та віри у відновлення. Вона говорить про глибоку зв'язок між народом і його землею, а також про непереможний дух у боротьбі за свою незалежність і майбутнє.