Ця пісня є потужним виразом стійкості та рішучості, якій передаються через метафори природних явищ і символізму. У тексті зображено контраст між красою і руйнацією, де незважаючи на грім, свист, мутний дим і тріск гір, все ще можна почути гімн – символ непохитної віри та сподівань на перемогу.
Використання натуралістичних образів, як-от чисте небо, яке стає місцем для грому та мутного диму, підкреслює контраст між миром природи та хаосом війни. Проте, гімн, що лунає на тлі цієї картини, служить нагадуванням про непорушну силу духу та відданість своїй країні та її ідеалам.
Друга частина пісні відзначається глибокою вірою у правоту своєї справи, яка не може бути "пристрелена". Автор підкреслює рішучість у боротьбі за визволення та вигнання зла зі своїх домівок, наголошуючи на тому, що справедливість та правда перебувають на їхньому боці.
Заключна частина пісні є надихаючим закликом до відстоювання кожного куточка своєї країни, від міст та сіл до природних ландшафтів. Кожен рядок перелічує місця, за які буде ведена боротьба, підкреслюючи важливість кожного регіону та його символічне значення для нації. Момент з "І за Крим! — Забудь, це гріх!" особливо вражає, він підкреслює неприпустимість забування про Крим як частину України, наголошуючи на тому, що боротьба за нього є справою честі та правди.
Таким чином, пісня є глибоко символічним і емоційним зверненням до боротьби за свободу, правду та відновлення справедливості в країні. Вона викликає почуття єдності, відваги та непохитної віри в перемогу.