Текст пісні, виконаний Skofka, переплітає в собі образи природи та війни, демонструючи непохитність духу та боротьбу за вільну й суверенну країну. Від початку до кінця пісні чується контраст між красою української природи та жорстокістю війни, яка ведеться на її тлі. Грім та свист у небі, що зазвучали як гімн, символізують одночасну присутність краси та руйнування, надії та болю.
У другій частині пісні акцент зміщується на непорушну віру в правду та справедливість, які стоять на боці народу, що захищає свою землю. Підкреслюється, що правда непереможна, і це стає основою для віри у перемогу та визволення кожного села, кожного дому від зла.
В третьому розділі вокаліст згадує конкретні міста та регіони України, кожен з яких став символом стійкості, боротьби та нескореності українського народу в обличчі агресії. Це виклик для захисту кожного куточка країни, від Азова до Бучі, від Херсона до Донбасу. Вказівка на Крим як на гріховну забуття вказує на глибоку біль та неприйняття втрати, підкреслюючи, що пам'ять про кожен втрачений регіон залишається живою.
Таким чином, пісня є могутнім викликом до єдності, сили духу та непохитної віри в правду та справедливість. Вона об'єднує через спільну боротьбу та любов до кожного куточка України, від лісів і річок до міст і сіл, закликаючи до незламності та сподівання на краще майбутнє.