Пісня "Як ми любились та й розійшлися" у виконанні Артема Пивоварова огортає слухача атмосферою ностальгії та глибоких емоцій, розповідаючи історію кохання, що пережила розставання. Вона відображає універсальні почуття, з якими може ідентифікувати себе багато хто: втрату, тугу за минулим та водночас - надію на повернення.
У першому куплеті та приспіві йдеться про красу спільно проведених моментів, що назавжди залишаться у серцях закоханих. Використання образів місяця на небі та зоряного світла створює атмосферу магічної ночі, символізуючи чистоту та ідеальність переживань головних героїв.
Далі пісня переносить слухача у часи розлуки, коли кожен із закоханих спробував знайти щастя наодинці, але зрештою усвідомив, що справжнє почуття неможливо забути чи замінити. Цей момент відображає глибину емоційного зв'язку між героями, показуючи, що істинне кохання вистоїть перед випробуваннями часу та відстані.
У фіналі пісні мова йде про повернення до коханої людини, про переосмислення минулого та бажання почати все заново. Заключна частина нагадує, що кохання може пробачити, вилікувати рани та знову об'єднати серця, які колись билися в унісон. "Як ми любились та й розійшлися, тепер зійшлися навіки знов" - ці слова відображають головну думку твору: кохання здатне подолати будь-які перешкоди.