Пісня "Пісня та мила, пісня та люба" виконавця Артема Пивоварова переносить нас у атмосферу романтичної ідилії, де природа і людські почуття переплітаються в єдине ціле. Ліричний сюжет розкривається через образ місяця, що висвітлює нічне небо, зірок, що сяють, та тихий рух човна по морю. Ця сцена стає фоном для основної дії - пісні, яку співає дівчина, перебуваючи в човні. Її пісня не просто мелодія; це вияв глибоких почуттів, що знаходять відгук у серці козака, який слухає її. Таким чином, музика стає мостом між двома серцями, здатним подолати будь-яку дистанцію.
Головна тема пісні - кохання і втрата, а також надія на возз'єднання. Повторювані рядки "Пісня та мила, пісня та люба" наголошують на значенні музики як виразу любовних почуттів. Пісня стає символом їхньої любові, яка, попри розлуку, знову знайшла шлях одне до одного. Слова "Як ми любились та й розійшлися, Тепер зійшлися навіки знов" резонують з універсальною темою вічного кохання, що переживає час і обставини, підкреслюючи ідею, що справжні почуття здатні перемогти будь-які перешкоди.