Пісня Артема Лоіка "Російські фільми вночі" відображає глибокий особистісний і національний конфлікт, що виражається через рефлексію процесу русифікації та її вплив на ідентичність. Ліричний герой розповідає про свій досвід споживання російської культури, який починаючи з невинних переглядів фільмів та читання книг, непомітно влився в основу його буття, змусивши навіть власну дитину говорити російською. Це відображення ширшого феномену асиміляції, що призвів до втрати національної ідентичності та власної культурної сутності.
Основною темою пісні є пробудження національної свідомості та пошук власного коріння, що символізують посилання на українських героїв та письменників, таких як Бандера, Теліга, Костенко, та Симоненко. Ці імена стають символами непокори, боротьби за свободу та відданості українській культурі. Ліричний герой виступає проти пасивної асиміляції, використовуючи свій досвід як попередження для інших, закликаючи до самоідентифікації та оборони власної культури.
Пісня розвиває ідею про необхідність активної боротьби з культурним імперіалізмом, акцентуючи на тому, що культурна ідентичність не є даністю, а щось, за що потрібно боротися. Ліричний герой зображує процес переосмислення та відновлення власної ідентичності як непростий шлях, але необхідний для особистісного зростання та національного відродження. Це прозріння і зрозуміння своєї ролі в історії та культурі, яке веде до активної участі в житті своєї країни і культури. Таким чином, пісня стає не просто розповіддю про особистісні переживання, але й закликом до дії, спрямованим на захист і просування української культурної та національної ідентичності.