Пісня "Про нас згадають що закохані були такі" у виконанні Потапа розкриває тему безмежної, вічної любові, яка залишається непохитною навіть перед обличчям найсуворіших випробувань. Перші рядки пісні малюють картину спокійної, засніженої ночі, що символізує тишу перед бурею, момент спокою і очікування. Сніг у цьому контексті виступає як свідок історії кохання головних героїв, що зберігає їхні таємниці та спогади.
У подальшому тексті пісні розгортається основна думка: заклик до коханої особи дочекатися, подивитися в очі, вкласти все в її долоні, незважаючи на всі перепони. Це виражає глибоку прихильність та готовність боротися за своє кохання, незважаючи на протидію ззовні.
Фраза "Якщо палатиме в пекельному вогні весь світ, ми будемо разом" підкреслює ідею, що справжня любов здатна пережити будь-які випробування, навіть катастрофічні зміни у світі. В останніх рядках пісні міститься сподівання, що їхня любов буде запам'ятана, стане прикладом та джерелом натхнення для інших, навіть після їхнього життя. Таким чином, пісня несе в собі повідомлення про безсмертність почуттів, здатність любові об'єднувати людей та надихати їх на подвиги заради збереження своєї спільної історії.