Пісня "І уже третій день без дзвінків" виконавиці Zlata Ognevich – це лірична розповідь про випробування відстанню і часом у стосунках між двома людьми. На початку тексту описується ситуація, коли співачка вже кілька днів не отримує дзвінків від коханої людини, що раніше звикла дзвонити щоранку. Вона намагається знайти виправдання цій обставині, сподіваючись, що причиною є лише зайнятість.
Серце її тривожиться, але в той же час знаходить утіху в переконанні, що між людьми існують особливі, майже ангельські зв'язки. Вона говорить про спільні моменти, проведені в "рідному лузі", де вони зрозуміли, що їхні відносини глибші, ніж просто дружба, і де вони стали одне для одного підтримкою і захистом.
З часом, коли дзвінків так і не надходить, співачка все більше сумує, але її рішучість чекати та віра в перемогу над будь-якими труднощами лише зміцнюється. Вона молиться за коханого, щоб той зміг подолати "злі сили", які, можливо, стали на шляху їхнього щастя.
Пісня вражає глибиною почуттів і відданістю, демонструючи, що справжнє кохання здатне витримати випробування відстанню і часом, і що віра та надія на краще – це те, що допомагає нам пережити найскладніші моменти відсутності коханої людини.