Пісня "Йшов другий день без дзвінків" у виконанні ZLATA OGNEVICH виражає глибокі емоції та почуття, пов'язані з очікуванням і надією. Лірична героїня згадує про щоденні дзвінки від коханої людини, які раптово припинилися. Відсутність зв'язку з коханою особою викликає у неї тривогу та смуток, але водночас вона вірить, що причина цієї тиші - зайнятість коханого, а не втрата почуттів.
У серці пісні лежить мотив безумовного чекання та віри у повернення коханої людини. Героїня висловлює готовність чекати на коханого у їхньому рідному лузі, місці сповненому щасливих спогадів та символу їхньої любові. Це місце, де вони відкрили для себе, що їхні почуття переросли дружбу, ставши чимось набагато більшим.
З кожним днем безвісті, емоційний стан героїні стає все більш напруженим. Природа навколо неї відгукується на її почуття - квіти хилитись від вітру, а заходи сонця забарвлюються в червоний колір, символізуючи біль і втрату. Проте, незважаючи на зростаючу тривогу, вона продовжує вірити в "ангелів серед людей" і у свою спроможність підтримувати коханого, молитвою допомагаючи йому подолати "злі сили".
В останніх рядках пісні відчувається зміцнення віри та надії героїні. Вона не просто чекає, а активно молиться за перемогу коханого над усіма труднощами, показуючи свою незламність та глибину почуттів. Ця пісня - це гімн вірності, любові, яка чекає, і віри в добро та перемогу над життєвими випробуваннями.