У пісні MONATIK звучить туга за світом, де панують свобода і взаєморозуміння, світом, де обіцянки не є порожніми словами, а втілюються в життя. Артист малює картину ідеального суспільства, де люди обіймаються до ранку, зустрічаючи сонце, де можливо віднайти тепло серед холоду, і де кожен момент наповнений щирістю та любов'ю.
Текст пісні порушує тему внутрішніх і зовнішніх бар'єрів, які стоять на шляху до досягнення гармонії і щастя. Люди порівнюються з каменями та гаванями, що символізує їхню нерухомість і очікування на зміни, які не наступають. Водночас, є віра у майбутнє, де можливе перетворення мрій на реальність, де люди зможуть "літати", тобто переживати абсолютну свободу і незалежність від минулого.
Автор висловлює готовність докласти всіх зусиль для подолання перешкод на шляху до цього ідеального світу, підкреслюючи важливість неперебірливості в словах і діях, спрямованість на перехід до нової фази життя, де пануватиме світло (любов). Пісня є виразом оптимізму і віри в краще майбутнє, де люди вільні та щасливі.