У пісні MONATIK "І доводиться рвати спини, щоб їх подолати й побачити світло" йдеться про боротьбу та прагнення до кращого світу. Цей твір виражає глибокий внутрішній порив, прагнення до свободи та щастя, яке чекає за перешкодами, що мають бути подолані. Виконавець описує внутрішній світ людини, що стикається з важкими випробуваннями, але не втрачає віру в краще майбутнє.
У першому абзаці пісні мрія про світ, де люди можуть вільно жити та радіти кожному дню, звучить як недосяжна утопія. Втім, це не зупиняє героя пісні, який відчуває непереборне бажання змінити реальність на краще. Ця мрія стає для нього джерелом натхнення та сили, що спонукає до дій.
В наступних абзацах розкривається тема внутрішніх і зовнішніх бар'єрів, що стоять на шляху до мрії. "Люди, як камені", символізують стагнацію, відсутність бажання до змін та страх перед невідомим. Але водночас, ці "кам'яні стіни" є випробуванням, подолання якого можливе завдяки вірі в себе та наполегливості. Співак закликає не здаватися перед обличчям труднощів, а докладати зусиль для досягнення свого ідеалу.
Кульмінація пісні відбувається тоді, коли виконавець говорить про віру в майбутнє, де можливе справжнє щастя та свобода. Він переконаний, що час, коли всі мрії стануть реальністю, обов'язково настане. Ця віра додає сил та впевненості, що кожна перешкода може бути подолана.
Пісня закінчується на позитивній ноті, передаючи слухачам надію та віру в краще майбутнє, де люди зможуть жити в гармонії з собою та світом навколо. Монатик нагадує, що для досягнення своїх мрій важливо не лише мріяти, але й активно діяти, не дивлячись на труднощі.