Пісня "Які ж вони довгі ті ночі і дні" гурту Океан Ельзи відкриває перед слухачем картину подорожі, що символізує життєвий шлях, сповнений роздумів про домівку, любов та непереборну тягу до близьких. Перші рядки описують все те різноманіття та красу світу, які може спостерігати мандрівник - від каміння і квітів до змін погоди. Це символізує жагу до життя та пізнання, а також невпинне прагнення повернутися до місця, де чекають і люблять.
Головний рефрен пісні повторює мотив постійного прагнення до дому, до місця, де "очі знайомі і завжди нові". Це вказує на глибокі почуття та зв'язок з домівкою, який не згасає незалежно від відстані чи часу, проведеного далеко від неї. Метафора довгих ночей і днів відображає внутрішні переживання та очікування, які можуть здаватися вічністю, коли ми прагнемо до зустрічі з рідними.
У пісні також згадується момент слабкості, коли здається, що "далі не можу", що символізує випробування та перешкоди на шляху. Але "невидима сила", ймовірно, любов та спогади про домівку, надає сили й натхнення продовжувати рухатися вперед. Це підкреслює важливість внутрішньої мотивації та підтримки, які допомагають подолати труднощі.
Загалом, пісня є глибоким роздумом про значення дому, сім'ї та близькості в нашому житті. Вона закликає цінувати моменти разом із близькими, незважаючи на всі випробування та відстані, які можуть нас розділяти. Справжнє почуття дому та приналежності не залежить від фізичного місця, але від людей, які нас оточують і люблять. Ця пісня - нагадування про те, що дорога додому може бути довгою, але вона завжди варта зусиль.