У цій пісні виконавець GROSU порушує тему згасаючих почуттів у стосунках, які, можливо, перетворилися з кохання на звичку. Він задається питанням, чи справді між ними була любов, чи все, що вони зараз відчувають, є лише звичкою підтримувати відносини, які колись здавались живими та наповненими пристрастю. Пісня починається з роздумів про те, чи не згасло вже полум'я в очах один одного, чи не стали їхні почуття лише виконанням певних ролей, як у драматичному фільмі.
У наступних рядках виконавець звертається до свого колишнього партнера, згадуючи минулі часи, коли вони були разом і щасливі. Він виражає ностальгію за тими моментами, коли вони, здавалося, не могли жити один без одного, але тепер вони стали майже чужими людьми. Цей мотив з'являється кілька разів у пісні, підкреслюючи переходи між спогадами про минуле та реаліями сьогодення.
Кульмінацією пісні є роздуми про те, як вони шукали, знаходили й втрачали одне одного, а зрештою, заблукали серед інших людей. Це вказує на складність їхніх стосунків, які колись були повними любові та взаєморозуміння, але з часом перетворилися на щось звичне та позбавлене колишнього горіння. Виконавець постійно повертається до питання, чи було це справжнє кохання, або ж ці почуття перетворились на просту звичку, яка тримає їх разом. Це викликає у слухача роздуми про суть справжнього кохання та важливість збереження іскри у стосунках.